Шишки марихуана AK-47 blacksprut сайт Нариманов маркетплейс состав где можно купить

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Алоха, чуваки! Сегодня я вам расскажу, как я, наркоман-гопник, купил себе шишек марихуаны и писал свой диплом. Все началось, когда я совершенно случайно наткнулся на группу закладок в интернете. Мое внимание привлекла одна известная закладка, где были предложены самые крутые шишки. Я понял, что мне нужно это брать, чтобы отдохнуть от всего этого нудного учебного процесса. Итак, я связался с продавцом через Телеграм и заказал пакетик шишек. Через пару дней, когда у меня закончились сигареты, тут как раз приехал обожаемый почтальончик и принес мне заказ. Я сразу захотел затромбить, но сначала решил спрятать пакетик, чтобы никто не наткнулся случайно. Диплом ждет своего героя! Но у меня была одна проблема – я должен был написать диплом. «Как мне упороться и одновременно писать диплом?» – подумал я. И тут вспомнил, что у меня еще остался амфик – моя любимая штуковина. Я взял таблеточник с амфиком и начал свою работу. Горе-студент отрывается! Часы пролетали незаметно, я был в полном экстазе от амфика, и мои пальцы уже сами печатали диплом. Каждая мысль была более гениальной, каждая фраза звучала непревзойденно. Я чувствовал себя настоящим мастером слова и нашел идеальный баланс между отдыхом и реализацией своих обязанностей по учебе. Опасный спайсик в нашем арсенале! Но, как говорится, всякое хорошее когда-нибудь заканчивается. Амфик вдруг закончился, и загорелась идея попробовать спайсик – эту курительную смесь, которая должна была заменить мою любимую марихуану. Я снова отправился на привычный сайт, где можно было купить спайсик... Заказ сделан, и я с нетерпением ждал своего нового развлечения. Но прошло несколько дней, и ничего не происходило. Я начал волноваться и отправил сообщение продавцу. Он сразу же ответил мне, извинился за задержку и обещал отправить мне пакетик в ближайшее время. Я решил ему поверить и успокоился. Опять обман! Однако, дни шли, а спайсик так и не приходил. Понимая, что с продавцом что-то не так, я решил снять пару проблем шишек марихуаны, чтобы отвлечься от разочарования. Но марихуана уже не давала того эффекта, который я ожидал. Мои нервы были натянуты, и я не мог сосредоточиться на дипломе, который все еще ждал своего героя. Итоги моего безумия В итоге, я сделал вывод, что писать диплом в состоянии опьянения – это не самая лучшая идея. Вместо того, чтобы сконцентрироваться и закончить свою работу, я потратил время и деньги на закладки с наркотиками, которые не доставили мне настоящего удовольствия. Все это стало для меня уроком, что нужно быть более ответственным и не забывать о главных целях в жизни.